Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кохастий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кохастий
Берлін: Українське слово, 1924

Коха́стий, а, е. О растеніи: хорошо выросшее, хорошо вырощенное. Кохасте зілля. Се як полемо в городі, то найдемо роскішне і кажемо: оце кохасте. Полтав. г.