Словарь української мови (1924)/коцур
| ◀ коцарювати | Словарь української мови К коцур |
коцурник ▶ |
|
Ко́цур, ра, м. Котъ. Желех. Кіт ко́цури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 425.
| ◀ коцарювати | Словарь української мови Борис Грінченко К коцур |
коцурник ▶ |
|
Словарь української мови — К
коцур
Борис Грінченко
1924
Ко́цур, ра, м. Котъ. Желех. Кіт ко́цури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 425.