Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кочедижник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кочедижник
Берлін: Українське слово, 1924

Кочеди́жник, ка, м. = Папороть. „Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочеди́жником“. Чуб. III. 196.