Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кошара

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кошара
Берлін: Українське слово, 1924

Коша́ра, ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. I. 185. Чужа кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.