Словарь української мови (1924)/коїтися

by Борис Грінченко

◀ коїти

Словарь української мови Борис Грінченко К коїтися

кой ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́їтися, їться, гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути не можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ.