Словарь української мови (1924)/краголь

by Борис Грінченко

◀ кравчиха

Словарь української мови Борис Грінченко К краголь

крагулець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кра́голь, гля, м. 1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. См. Краколь и скра́голь. 2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.