Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/крадючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
крадючий
Берлін: Українське слово, 1924

Крадю́чий, а, е. Крадущій. Роди, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.