Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/крайник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
крайник
Берлін: Українське слово, 1924

Кра́йник, ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем писано. АД. I. 44.