Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/крамарчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
крамарчук
Берлін: Українське слово, 1924

Крамарчу́к, ка́, ж. 1) Сынъ торговца. 2) Незначительный торговецъ. 3) Приказчикъ.