Словарь української мови (1924)/крапля

by Борис Грінченко

◀ краплистий

Словарь української мови Борис Грінченко К крапля

краповий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кра́пля, лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. Кра́пелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. I. 137.