Словарь української мови (1924)/красивий
| ◀ красень | Словарь української мови К красивий |
красий ▶ |
|
Краси́вий, а, е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17.