Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/красно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
красно
Берлін: Українське слово, 1924

Кра́сно, нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. I. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. I. 33. Кра́сно, красне́нько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). Ум. Красне́нько, красне́сенько.