Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/красовитий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
красовитий
Берлін: Українське слово, 1924

Красови́тий, а, е. Красивый. Удовине личко красовите. МВ. II. 146. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита! Мет. 122.