Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/красітний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
красітний
Берлін: Українське слово, 1924

Красітний, а, е. 1) Красивый. Вх. Лем. 428. 2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити. Вх. Лем. 428.