Словарь української мови (1924)/краяти

by Борис Грінченко

◀ краяння

Словарь української мови Борис Грінченко К краяти

краятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кра́яти, кра́ю, єш, гл. 1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3) — се́рце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.