Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/краєць

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
краєць
Берлін: Українське слово, 1924

Кра́єць, йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. См. Окраєць.