Словарь української мови (1924)/країна
Зовнішній вигляд
◀ краєчок | Словарь української мови К країна |
край ▶ |
|
Краї́на, ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. Рі́дна країна. Родина, отечество. Ум. Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.