Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/країна

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
країна
Берлін: Українське слово, 1924

Краї́на, ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. Рі́дна країна. Родина, отечество. Ум. Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.