Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кректати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кректати
Берлін: Українське слово, 1924

Кректа́ти, кчу́, чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. I. 34.