Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кресало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кресало
Берлін: Українське слово, 1924

Креса́ло, ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.