Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кривдно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кривдно
Берлін: Українське слово, 1924

Кри́вдно, нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.