Словарь української мови (1924)/кривити
| ◀ кривина | Словарь української мови К кривити |
кривитися ▶ |
|
Криви́ти, влю́, виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для його. К. Іов. 28.
| ◀ кривина | Словарь української мови Борис Грінченко К кривити |
кривитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
кривити
Борис Грінченко
1924
Криви́ти, влю́, виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для його. К. Іов. 28.