Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кривобокий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кривобокий
Берлін: Українське слово, 1924

Кривобо́кий, а, е. Искривленный. Людей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.