Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/крик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
крик
Берлін: Українське слово, 1924

Кри́к, ку, м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. Кри́ком крича́ти. Громко кричать. Криком кричала: пробі ратуйте!