Словарь української мови (1924)/кримка

by Борис Грінченко

◀ кримець

Словарь української мови Борис Грінченко К кримка

кримкуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кри́мка, ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пиріг завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодаръ. ( Залюбовск.).