Словарь української мови (1924)/криничаний
Зовнішній вигляд
◀ криниця | Словарь української мови К криничаний |
криниченька ▶ |
|
Крини́чаний, а, е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. I. 288. Крини́чана осока́. Раст. Carex praecox.