Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/криничуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
криничуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Крини́чуватий, а, е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.