Словарь української мови (1924)/кришталевий
Зовнішній вигляд
◀ кришний | Словарь української мови К кришталевий |
кришталик ▶ |
|
Криштале́вий, а, е. Хрустальный. Заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. Великі бризки кришталевим стовбом стрибали догори. Стор. МПр. 66. Срібні, золоті і кришталеві кубки. К. ЧР. 38.