Словарь української мови (1924)/кровець
| ◀ кровать | Словарь української мови К кровець |
кровка ▶ |
|
Крове́ць, вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
| ◀ кровать | Словарь української мови Борис Грінченко К кровець |
кровка ▶ |
|
Словарь української мови — К
кровець
Борис Грінченко
1924
Крове́ць, вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.