Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кросно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кросно
Берлін: Українське слово, 1924

Кро́сно, на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кро́сна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входитъ какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кро́сна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. I. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шестъ, при помощи нижняго конца котораго вращается жерновъ (Шух. I. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Нп. Г. Барв. 422. Ум. Кро́се́нце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.