Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/круглий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
круглий
Берлін: Українське слово, 1924

Кру́глий, а, е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. Ном. № Кру́глий хре́щик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ив. 55. Ум. Кругле́нький.