Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кругловатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кругловатий
Берлін: Українське слово, 1924

Круглова́тий, а, е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру. Левиц. I. 239.