Словарь української мови (1924)/круговий

by Борис Грінченко

◀ круговид

Словарь української мови Борис Грінченко К круговий

кругогляд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кругови́й, а́, е́. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.