Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кругосвітній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кругосвітній
Берлін: Українське слово, 1924

Кругосві́тній, я, є. Всемірный. Дійшовши з проґресом кругосвітньої наукової праці тієї правди… К. ХП. 135.