Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кружало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кружало
Берлін: Українське слово, 1924

Кружа́ло, ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. Кружа́ло является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Вас. 167. Ум. Кружа́лко, кружа́льце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. I.