Словарь української мови (1924)/крівавий

by Борис Грінченко

◀ крів

Словарь української мови Борис Грінченко К крівавий

крівавити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кріва́вий, а, е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози.