Словарь української мови (1924)/крівця
Зовнішній вигляд
◀ крівляний | Словарь української мови К крівця |
крів'яний ▶ |
|
Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.