Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кріль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кріль
Берлін: Українське слово, 1924

Кріль, кроля́, м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = Кропив'янка. Вх. Уг. 247.