Словарь української мови (1924)/кріп
Зовнішній вигляд
◀ крім'язний | Словарь української мови К кріп |
кріпак ▶ |
|
Кріп, кро́пу, м. 1) Раст. Укропъ, Anethum graveolens. Лв. 96. Ой кріп та ромен та петрушечка. Чуб. V. 11. 2) = Окріп. Вх. Лем. 428.