Словарь української мови (1924)/кріпенний

by Борис Грінченко

◀ кріпак

Словарь української мови Борис Грінченко К кріпенний

кріпенький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кріпе́нний, а, е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екат. у. Слов. Д. Эварн.