Словарь української мови (1924)/кріпитися

by Борис Грінченко

◀ кріпити

Словарь української мови Борис Грінченко К кріпитися

кріпка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.