Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кріс

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кріс
Берлін: Українське слово, 1924

Кріс, кре́са, м. Мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. I. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.