Словарь української мови (1924)/крісло
| ◀ кріслечко | Словарь української мови К крісло |
кріт ▶ |
|
Крі́сло, ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. I. 41. 2) Шестъ, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. 3) Разрѣзъ въ штанахъ спереди или сзади. КС. 1893. V. 278. XII. 447. Ум. Крісе́лко, крісе́льце, крі́слечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. МВ. II. 31. Сядь собі на кріслечку. Грин. III. 432.