Словарь української мови (1924)/кізка
Зовнішній вигляд
◀ кізій | Словарь української мови К кізка |
кізли ▶ |
|
Кі́зка, ки, ж. Ум. отъ коза́. 1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066. 2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ.