Словарь української мови (1924)/кізлини

by Борис Грінченко

◀ кізлик

Словарь української мови Борис Грінченко К кізлини

кізля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кі́злини, лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежитъ конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.