Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кінчатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кінчатий
Берлін: Українське слово, 1924

Кінча́тий, а, е. Остроконечный. Кінчатий ніж.