Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кіптіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кіптіти
Берлін: Українське слово, 1924

Кіпті́ти, пчу́, ти́ш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.