Словарь української мови (1924)/кір
| ◀ кіптяга | Словарь української мови К кір |
кірець ▶ |
|
Кір, ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
| ◀ кіптяга | Словарь української мови Борис Грінченко К кір |
кірець ▶ |
|
Словарь української мови — К
кір
Борис Грінченко
1924
Кір, ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.