Словарь української мови (1924)/кістка

by Борис Грінченко

◀ кісся

Словарь української мови Борис Грінченко К кістка

кістлявий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кі́стка, ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кі́стка ме́ртва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.