Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кітлярчин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кітлярчин
Берлін: Українське слово, 1924

Кітля́рчин, а, е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18. См. Кітлярка.