Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кіть-кіть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кіть-кіть
Берлін: Українське слово, 1924

Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла. Котл. Ен. IV. 37.